Українська література,7 клас

        23 квітня 2020року
Вітаю моїх любих хлопчиків та дівчаток!
      Урок української літератури 

ТЕМА . Олена ТЕЛІГА. «Сучасникам», «Радість», «Пломінний день»

 

 МЕТА нашого уроку: поглибити ваші знання  про життя і творчість О.Теліги,розпочати роботу щодо аналізування віршів «Сучасникам», «Радість», «Пломінний день»; розвивати вміння виразно читати поетичні твори, грамотно висловлювати свої дум­ки, почуття.

                                                       «Не треба слів! Хай буде тільки діло!

                                               Його роби – спокійний і суворий,
                                           Не плутай душу у горіння тіла,
                                                            Сховай свій біль. Зломи раптовий порив»

                                                                                   Олена Теліга

       Розгорніть підручник на с.229, прочитайте статтю про Олену Телігу, складіть план до цієї статті та запишіть  у зошит.

       Прослухайте відео про життя та творчість письменниці. 

         Що вас вразило у характері О.Теліги? 

Робота над поезією О.Теліги

        Прочитайте  вірш «Сучасникам»

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!

Його роби – спокійний і суворий,

Не плутай душу у горіння тіла,

Сховай свій біль. Зломи раптовий порив».

Але для мене – у святім союзі:

Душа і тіло, щастя з гострим болем.

Мій біль бринить, зате коли сміюся,

то сміх мій рветься джерелом на волю!

Не лічу слів. Даю без міри ніжність.

А може, в цьому й є моя сміливість:

Палити серце в хуртовині сніжній,

Купати душу у холодній зливі.

Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, – я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог.

 ·        Чому вірш вважають заповітом для нащадків?

Коментар вчителя.Лірична героїня вірша О. Теліги – сувора й спокійна, зі стоїчним характером. Вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. Вона щедра, і що віддає – не міряє. Її серце загартоване в «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», вона поважає більше діло, ніж слово – тверде, безкомпромісне, вірне, незрадливе. І вам, молодому поколінню, вона дає заповіт, як треба жити гідно.

              Прочитайте поезію  «Радість».

Ой, не знаю, що то за причина –

Переходжу обережно вулицю,

І весь час до мене радість тулиться,

Як безжурний вітрогон-xлопчина.

До міського руху ми не звикли,

А хлопчина рветься, як метелиця,

Ніби поле перед нами стелиться,

Ніби зникли авта й мотоцикли.

І сама я на ногах не встою,

Пролітаю між людьми похмурими,

Козачка вдаряю попід мурами –

Бо хлопчина не дає спокою!

Коментар учителя. Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе «вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і «похмурі люди» тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.

 Прочитайте поезію «Пломінний день»

День прозорий мерехтить, мов пломінь,

І душа моя горить сьогодні.

Хочу жити, аж життя не зломить,

Рватись вгору чи летіть в безодню.

Хоч людей довкола так багато,

Та ніхто з них кроку не зупинить,

Якщо кинути в рухливий натовп

Найгостріше слово – Україна.

І тому росте, росте прокляття!

Всі пориви запального квітня

Неможливо в дійсність перелляти,

На землі байдуже-непривітній.

Хочу крикнуть в далечінь безкраю

І когось на допомогу кликать,

Бо душа моя сьогодні грає

І рушає на шляхи великі.

Хай мій клич зірветься у високість

І, мов прапор в сонці, затріпоче,

Хай кружляє, мов невтомний сокіл,

І зриває рідних і охочих!

Все чекаю на гарячий подих, –

Геній людський чи лише випадок, –

Щоб застиглі і покірні води

Забурлили водоспадом.

І коли закрутить непогода

І мене підхопить, мов піщину,

Хай несуть мене бурхливі води

Від пориву до самого чину!

КОМЕНТАР . Лірична героїня поезії (яка зливається з образом автора) має глибокі патріотичні почуття. Її найбільша гордість і найбільший біль – Україна. Навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити  байдужих, відчути «гарячий подих» однодумців і діяти, рушати «на шляхи великі», бурлити «водоспадом», щоб «найгостріше слово – Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.

Домашнє завдання

План до статті про О.Телігу. Скласти сенкан  на тему «Життя».

Вивчити вірш ( 1 на вибір), записати, надіслати вчительці на вайбер.

Дякую за працю.Бажаю успіхів!