10грудня 2020року
УРОК української мови
Тема. Односкладне речення. Неозначено-особові речення
Мета нашого уроку. Діти,
сьогодні на уроці маємо поглибити знання про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про
неозначено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати
творчі вміння аналізувати та
узагальнювати, виховувати повагу до
культурної спадщини рідного народу.
Перебіг уроку
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Фронтальне
опитування.
— Чим відрізняються двоскладні та односкладні
речення? Назвіть типи односкладних речень.
— Чим виражений головний член у кожному з
них?
— Чи можуть бути односкладні речення
частинами складного речення? Наведіть приклади.
— На що або на кого вказує головний член в
означено-особових реченнях? Наведіть приклади.
Повторимо знання про речення та його класифікацію
Речення класифікують за такими критеріями:
1. За метою висловлювання
·
Розповідні – стверджують або заперечують дію. Я
буду вчитися.
·
Питальні – виражають питання до всього
речення або до окремих його частин. Чи буду я вчитися?
·
Спонукальні – виражають наказ, прохання чи
побажання. Учися!
2. За емоційним забарвленням
·
Окличні – вимовляються з сильним почуттям, є
знак оклику. Я так хочу вчитися!
·
Неокличні – немає знаку оклику. Я
так хочу вчитися.
3. За будовою
·
Прості – одна граматична основа. Весна.
·
Складні – дві й більше граматичні
основи. Весна, і радощі, й свобода.
4. За складом граматичної основи
4.1. Односкладні
Головний член може співвідноситися з підметом.
Це називні речення, що мають один головний
член. Прегарний ранок.
Також головний член може бути співвідносним із присудком. Такі
речення можуть бути:
·
означено-особовими (я, ти, ми, ви). Знаю
основні правила.
·
неозначено-особовими (вони). Тут
кують знання.
·
узагальнено-особовими (усі, прислів’я
та приказки). Лупайте сю скалу!
·
безособовими (займенник не
підставляється). Мені зле.
4.2. Двоскладні
У таких реченнях є і підмет, і присудок.
5. За наявністю чи відсутністю необхідних членів
·
Повні – містять усі необхідні для
розуміння змісту члени. Поезія – це завжди неповторність.
·
Неповні – пропущені члени речення
відновлюються з попередньої репліки (Для прикладу, речення «Вібрує
телефон. – Алло!» буде ситуативним.
6. За наявністю чи відсутністю другорядних членів
·
Поширені – мають один або більше
другорядних членів. Усі невтомно працювали над цікавим завданням.
·
Непоширені – не містять другорядних
членів. Розпочався день.
7. За наявністю чи відсутністю ускладнювальних компонентів
·
Ускладнені – містять звертання;
вставні/вставлені компоненти; однорідні члени речення; відокремлені члени
речення: додатки, означення, обставини. До прикладу, речення «Дорогий
друже, не припускайся помилок», буде ускладнене звертанням.
·
Неускладнені – не містять ускладнювальних
компонентів. Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по
землі.
Скористаємося відеоінформацією:
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ.
Запишіть тему уроку.:
Завдання учням: Порівняйте двоскладні речення з
односкладними.
Яка між ними різниця? Як мислиться дійова
особа в неозначено-особових реченнях?
Ішли дівчата, співали, калину в лузі
ламали. (Л. Забашта)
Чи я в лузі не калина була? Чи я в лузі не
червона була? Взяли мене поламали, у пучечки пов’язали... (Нар. творч.)
Козаки поховали Івана Сірка на січовому
цвинтарі у степу. (З підручника) Поховали громадою, як слід, по закону. (Т.
Шевченко)
III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО
МАТЕРІАЛУ
Робота з підручником, параграф 21.
1. Опрацювання теоретичного матеріалу на
с.150.
Опрацювання інформації
Неозначено-особові
речення
Неозначено-особовими називають речення, головний член
яких виражений дієсловом у формі 3 особи множини теперішнього чи майбутнього
часу або у формі множини минулого часу й умовного способу:
- Завтра
до вас подзвонять;
- Мені
принесли листа;
- Уже збирають урожай.
- Дивись,
усе вже розкупили.
Хоча виконавця дії в неозначено-особовому реченні не
називають, мовна традиція передбачає, що ним може бути лише людина. Так, із
речення
У селі співають
випливає, що співають обов’язково люди.
Хоча головний член речення завжди має форму множини,
але виконавцем дії може бути й одна особа:
- Мені
потисли руку.
Цією особою може бути й сам мовець:
- Вас же
по-людськи просять не заважати.
— Що ви дізналися про
неозначено-особові речення?
— Чим виражений присудок у
неозначено-особових реченнях?
2. Виконання вправ і завдань.
Тренувальна вправа.
Запишіть речення, укажіть спосіб морфологічного вираження головного члена в
неозначено-особових реченнях.
Автором мініатюр з Пересопницького
Євангелія вважають переписувача книги Михайла. (О. Харченко) Здавна
розповідають про загадкові підземні ходи Ужгородського замку. (В. Зубач) У XII
столітті княгиню Ольгу оголосили святою. По-різному оповідають про місце
народження та походження княгині Ольги. (М. Над течій) Хіба що серцем тільки
пізнаватимуть бездонну глибоку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу.
(І. Пільчук) Спершу згадували про місяць, про зорі, про сонце. (С. Васильченко)
Поговорили й про те, й про інше, і про голод, і про війну. (М. Красуцький) Мало
хіба кого б'ють на земній кулі?! Нас запримітили! (П. Федченко)
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Тренувальна вправа.
Запишіть речення. Підкресліть у
неозначено-особових реченнях присудок. Укажіть, чим він виражений. Чим
відрізняються неозначено-особові речення від узагальнено-особових?
Поступово ставали млявіші, в’яли, як
рослини в спеку. (Є. Гуцало) 3 письма слова не викидають. Решетом воду не
носять. (Нар. творч.) Вже закінчили жати жито. (Є. Маланюк) Висунули мене
кандидатом у депутати. (Ю. Японський) Дзвонять в усі дзвони. (А. Шиян)
Завдання учням.
Запишіть текст. З'ясуйте його стиль.
Знайдіть неозначено-особові речення. Підкресліть у них присудок, укажіть, чим
він виражений.
РІЗДВЯНІ АТРИБУТИ
Нині ми звиклися з тим, що головним
атрибутом Нового року та Різдва є зрубана й прикрашена по-сучасному ялинка.
Проте ще в середині XX століття переважнабільшість українців ялинок в оселях
не ставила. Прикрашання ялинки не є українською традицією. Цей звичай свого
часу був штучно насаджений царем Петром І.
Традиційною українською символікою на
Різдво, на Новий рік був дідух. Виготовляли його до свят із першого зажинкового
снопа. Обплітаючи кожен із кільканадцяти пучків соломинками, господар ув’язував
їх у пишний вінок. Знизу робили тририльчасте розгалуження для рівноваги і стійкості.
За гілки дідуха правили зібрані докупи пучки. Їх прикрашали кольоровими
стрічками, паперовими чи засушеними квітами.
(За В. Скуратівським)
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати теоретичний матеріал на
с.150.
Сподіваюсь, ви уважно попрацювали на уроці.
